Як зробити зображення, згенеровані ШІ, більш реалістичними

Генератори зображень на основі ШІ можуть створювати вражаюче деталізовані картинки, але сама лише деталізація не робить зображення реалістичним. Портрет може мати ідеальну шкіру, але все одно виглядати штучно. Фотографія продукту може бути чіткою, але виглядати як 3D-рендер. Інтер'єр може містити реалістичні меблі, тоді як освітлення не має фізичного сенсу.

Різниця зазвичай походить від підказок, які люди асоціюють зі справжньою фотографією: недосконала шкіра, правдоподібні тіні, природні відблиски, послідовна перспектива, реалістичні матеріали, розумна глибина різкості та освітлення, яке поводиться послідовно по всій сцені.

Якщо ваші ШІ-зображення виглядають занадто ідеально, "пластиково" або очевидно згенерованими, рішення зазвичай не полягає в додаванні випадкових ключових слів для покращення якості. Опишіть сцену так, як це зробив би фотограф.

Опишіть правдоподібний об'єкт у конкретному середовищі, потім контролюйте композицію, ракурс камери, освітлення, фокус та текстуру матеріалу. Віддавайте перевагу природним недосконалостям, а не бездоганним поверхням, і використовуйте референсні зображення, коли вам потрібно зберегти реальну людину, продукт, об'єкт або візуальний стиль.

Корисний запит для реалістичного зображення часто містить п'ять елементів: об'єкт, оточення, тип фотографії, освітлення та фізичні деталі, які мають залишатися видимими.

Багато зображень, створених ШІ, здаються штучними, оскільки в них одночасно присутні кілька дрібних неточностей: занадто гладка шкіра, освітлення, що суперечить тіням, скло, що відбиває неіснуючі об'єкти, розмиття, яке починається з неможливої відстані, або одяг без природних складок.

Зверніть увагу на воскову шкіру, надмірну різкість, ідеальну симетрію обличчя, дивні руки, непослідовні відображення, злиття об'єктів, нереалістичну глибину різкості, неможливі тіні, перенасичені кольори, сильне світіння та поверхні, які більше схожі на відшліфовану комп'ютерну графіку, ніж на реальні матеріали.

Такі фрази, як шедевр, ультрадетальний, 16K, гіперреалістичний, не гарантують правдоподібних зображень. У деяких моделях надмірне вживання естетичних термінів може призвести до перебільшеного, «штучного» вигляду, характерного для ШІ.

Натомість, створіть конкретну фотографічну ситуацію: де знаходиться об'єкт, яка пора доби, звідки падає світло, наскільки близько камера та що оточує об'єкт.

Замість простого «кінематографічне освітлення» уточніть джерело й напрямок: м'яке світло з вікна, похмурий день, бічне сонце, софтбокс ліворуч, офісні лампи згори або тепле світло лампи, змішане з денним.

Реальні фотографії часто містять темніші ділянки, недосконалу експозицію та тіні. Вимога ідеального освітлення кожної частини зображення може зробити результат схожим на комерційну комп'ютерну графіку, а не на фотографію.

Вдалі запити: портрет великим планом/по пояс, фото в повний зріст, зйомка на рівні очей/з низького ракурсу, предметне фото згори, мала/велика глибина різкості, документальне фото, фото зі смартфона, студійне предметне фото.

Розуміння мови об'єктивів — природної 50-мм перспективи, портрета на телеоб'єктив, широкого пейзажу чи макрозйомки — допоможе досягти реалізму. Самі лише технічні характеристики камери цього не гарантують.

Надто ідеальна шкіра миттєво видає штучність ШІ-портрета. Обирайте реалістичну текстуру, видимі пори, природний тон обличчя, тонкі волосинки, живі відблиски та легку ретуш.

Це правило діє не лише для портретів. Природні недоліки, як-от складки на одязі чи неслухняне волосся, додають реалізму. Натомість зображення, де все бездоганно, відцентровано та ідеально освітлено, часто виглядають підозріло й неприродно.

Описуйте матеріали, а не лише об'єкти. Скло відбиває та заломлює світло. Матовий пластик пом'якшує відблиски. Шліфований метал має спрямовану текстуру. Бавовна поглинає світло інакше, ніж атлас. Шкіра має підповерхневе розсіювання та дрібну текстуру.

Використовуйте реалістичну глибину різкості: розмиття має поступово збільшуватися з відстанню. Слідкуйте за краями, схожими на вирізані, навколо волосся або об'єктів на однаковій відстані, які раптово стають м'якими. Зберігайте послідовну перспективу, щоб столи, продукти, меблі та архітектура мали одну точку огляду камери.

Зображення-зразок надає генератору візуальну інформацію, яку важко передати словами. Використовуйте чіткий портрет, коли важлива ідентичність, або якісне фото продукту, коли упаковка, пропорції, розміщення логотипу та матеріали повинні залишатися точними.

Використовуючи кілька референсів, поясніть роль кожного: один для людини, один для продукту, один для освітлення або стилю. Якщо у вас вже є якісне вихідне фото, редагування "зображення до зображення" часто краще, ніж повна регенерація з тексту.

Портрет у паспортному стилі, фото для модної кампанії, знімок ресторану, пакшот для електронної комерції та звичайне селфі зі смартфона не повинні мати однакову візуальну мову.

Постійні запити на драматичне підсвічування, об'ємний серпанок, бірюзово-помаранчеве тонування, інтенсивне контурне світло та сяючі відблиски можуть створити візуальну мову, пов'язану з ШІ-артом. Багато реальних фотографій використовують м'яке денне світло, хмарне освітлення, флуоресцентне освітлення інтер'єрів або прості студійні налаштування.

Просіть природний колірний баланс, стриману насиченість, реалістичний баланс білого, тонкий контраст і точні відтінки шкіри, коли реалізм важливіший за видовищність.

ШІ зазвичай центрує об'єкти з ідеально збалансованими композиціями. Справжня фотографія часто використовує асиметрію, негативний простір, часткові кадри або зміщення центру. Фони повинні мати кілька цілісних структур, а не розмиті, завантажені форми.

Уникайте однакової різкості всюди. Справжні камери концентрують деталі поблизу площини фокусування, дозволяючи віддаленим об'єктам, тіням і фонам містити менше інформації. Надмірний мікроконтраст навколо пор, волосся та країв може зробити зображення схожим на цифрову обробку.

Дзеркала, скло, метал, вода та глянцева упаковка повинні відбивати сусідні об'єкти таким чином, щоб це мало геометричний сенс. Об'єкти, що торкаються поверхні, зазвичай потребують контактної тіні. Уважно огляньте руки, зуби, очі, сережки та окуляри, перш ніж використовувати зображення професійно.

Для електронної комерції та реклами зберігайте розміри продукту, форму упаковки, дизайн кришки, розташування етикетки, брендинг, матеріали та кольори. Попросіть ШІ трансформувати оточення та фотографію, а не переробляти об'єкт.

Чим масштабніша трансформація, тим більше генератор «вигадує». Зберігайте те, що вже працює, а потім поетапно змінюйте фон, одяг або освітлення, замість того, щоб переписувати всю сцену одразу.

Формулюйте позитивні запити, а не довгі списки заперечень. Замість «без пластикової шкіри, без штучного світла» пишіть: «реалістична шкіра з порами, м'яке світло з вікна, легкі тіні на обличчі, стримана ретуш портрета».

Портрети: зберігайте структуру обличчя, реалістичну шкіру, природні деталі очей, правдоподібне волосся та освітлення, що відповідає формі обличчя. Уникайте порцелянової шкіри, ідентичних відблисків в очах та агресивної фільтрації краси. Використовуйте реальне фото як еталон ідентичності, коли схожість має значення.

Фотографії продукту: зберігайте точну геометрію, використовуйте єдине послідовне освітлення, додавайте контактні тіні та звертайте увагу на етикетки, краї, прозорі матеріали, відбиття та масштаб. Продукт повинен виглядати так, ніби він має вагу.

Мода: зберігайте форму одягу, шви, текстуру тканини, логотипи та масштаб візерунка. Одяг повинен реагувати на позу та гравітацію. Їжа: залишайте інгредієнти нерівномірними, дозволяйте соусам та розплавленим елементам підкорятися гравітації, а також поєднуйте матові, вологі, хрусткі та глянцеві поверхні. Інтер'єри: спочатку встановіть архітектуру та перспективу, потім додайте матеріалістичний реалізм, не перевантажуючи кімнату.

Перевірте напрямок освітлення та відповідні тіні; контакт рук, очей, зубів та одягу; чи по-різному матеріали реагують на світло; спільну перспективу між об'єктами; відбиття та контактні тіні; достатню природну текстуру; поступове розмиття фокуса; та деталі фону, такі як вивіски, люди, меблі та повторювані об'єкти.

Вища роздільна здатність і зернистість плівки можуть довершити гарне зображення, але вони не виправлять нереалістичну анатомію, освітлення, матеріали чи перспективу. Спочатку вирішіть питання структурного реалізму.

Запитайте, де стоїть фотограф, яке світло потрапляє на об'єкт, які поверхні відбивають це світло, що знаходиться у фокусі, що стає розмитим, і які недоліки природно існують. Вам не потрібна кожна відповідь у кожному запиті, але ці взаємозв'язки пояснюють, чому зображення виглядає синтетичним і що потрібно змінити.